Відомі люди, які малюють: 7 знаменитостей та їхні картини

Коли ми думаємо про Джима Керрі, Джонні Деппа, Люсі Лью або Ентоні Гопкінса, першими згадуємо їхні ролі в кіно. Пол Маккартні асоціюється з музикою, Пірс Броснан із образом Джеймса Бонда, а Джордж Буш-молодший із політикою. Проте кожен із них має ще одну творчу сторону: вони малюють, створюють скульптури, працюють із графікою та беруть участь у виставках.

Серед відомих людей, які серйозно захоплюються образотворчим мистецтвом, є Джим Керрі, Джонні Депп, Люсі Лью, Ентоні Гопкінс, Пол Маккартні, Пірс Броснан і Джордж Буш-молодший. Для одних малювання залишається особистим простором для відпочинку, для інших воно перетворилося на повноцінну паралельну творчу практику з виставками, каталогами та колекціями робіт.

Їхні історії доводять, що бажання малювати не залежить від професії, віку або наявності академічної художньої освіти. Творчість може початися з простого олівцевого ескізу, випадкової плями фарби або потреби передати почуття, які складно сформулювати словами.

Джим Керрі відомий передусім як комедійний актор, проте протягом багатьох років він також займається живописом, рисунком і скульптурою. Широка аудиторія дізналася про цю сторону його життя у 2017 році після виходу короткого документального фільму I Needed Color.

У фільмі можна побачити студію, заповнену полотнами, фарбами, пензлями та скульптурними роботами. Керрі працює емоційно й інтуїтивно, використовує насичені кольори, великі формати та виразні контрасти. Частину робіт він створює на підлозі, багаторазово змінюючи зображення та додаючи нові шари. Його творчість охоплює абстрактні композиції, портрети, релігійні й символічні образи, а також політичні рисунки. Точний вид фарб у публічних описах його робіт зазначається не завжди, тому коректніше говорити про живопис і змішані художні практики, а не приписувати всі полотна до одного матеріалу.

У вересні 2017 року в Signature Galleries у Лас-Вегасі відкрилася персональна виставка Керрі Sunshower. На ній було представлено понад 60 робіт, створених упродовж кількох років. У 2018 році Maccarone Gallery у Лос-Анджелесі показала проєкт IndigNATION, присвячений його політичним рисункам. Серед останніх широко висвітлених персональних презентацій художньої творчості актора саме ці виставки залишаються найпомітнішими.

Історія Джима Керрі цікава тим, що його роботи не намагаються бути академічно стриманими. Він використовує колір як спосіб передати внутрішній стан. Це хороший приклад того, що картина може народжуватися не лише з точного плану, а й з емоції, спостереження або потреби висловитися.

Джонні Депп малював задовго до того, як почав публічно демонструвати свої роботи. У його творчій практиці поєднуються рисунок, живопис, акварель, колаж і шовкодрук. Частина авторських робіт перетворюється на лімітовані відбитки, для створення яких використовуються змішані техніки, шовкодрук та архівний пігментний друк на щільному художньому папері.

Особливе місце у творчості Деппа посідають портрети. Він зображує музикантів, акторів та інших людей, які вплинули на його життя. Серед героїв його робіт були Боб Ділан, Кіт Річардс, Аль Пачі, Елізабет Тейлор і Гантер Томпсон.

У 2022 році Депп представив колекцію Friends & Heroes. У 2024 році в Нью-Йорку відкрилася його масштабна іммерсивна виставка A Bunch of Stuff, до якої увійшли роботи різних періодів, особисті речі, замальовки та матеріали зі студій художника.

Наприкінці 2025 року виставка A Bunch of Stuff була представлена в Токіо та залишалася відкритою до травня 2026 року. Експозиція охоплювала понад 60 робіт, створених протягом більш ніж тридцяти років, а також особисті предмети й мультимедійні інсталяції. Паралельно в JPS Gallery пройшла виставка More Stuff.

У 2025 році Депп також представив колекцію Let the Light In. До неї увійшли дві особисті акварельні роботи, створені на початку 2000-х років: пейзаж із будинком у Південній Франції та червона троянда.

Роботи Деппа показують, як художник може починати з ручного рисунка або акварелі, а потім переводити зображення у друковану техніку. Це також нагадує, що основа виразного портрета часто закладається ще на етапі ескізу: у пропорціях, композиції, характері лінії, світлі й тіні.

Для тих, хто хоче навчитися впевнено передавати форму, пропорції та об’єм, першим кроком може стати онлайн-курс Fantasy Room «Малюнок для початківців». Програма складається з 37 відеоуроків і поступово проводить студента від контурів та простих геометричних форм до перспективи, текстур, деталей і світлотіні. Для навчання достатньо простих олівців різної м’якості, гумки та паперу або скетчбука.

Для Люсі Лью образотворче мистецтво не є випадковим захопленням, пов’язаним із популярністю в кіно. Вона почала експериментувати з колажем і фотографією ще в підлітковому віці, а згодом вивчала живопис у New York Studio School.

Її художня практика охоплює живопис, скульптуру, колаж, шовкодрук, текстиль і роботу зі знайденими предметами. Лью може поєднувати фарбу, фотографії, тканину, нитки та об’єкти, перетворюючи їх на багатошарові композиції. У різні періоди її творчість була присвячена пам’яті, культурній спадщині, відчуттю приналежності, захищеності та впливу особистих стосунків на людину.

У 2019 році Люсі Лью представила спільну з художником Шубігі Рао виставку Unhomed Belongings у Національному музеї Сінгапуру. У 2025 році її роботи були показані в проєкті Lost & Found у межах FOG Design + Art у Сан-Франциско.

Найновіша персональна виставка Лью Hard Feelings проходила з 14 травня до 6 червня 2026 року в Alisan Fine Arts у Нью-Йорку. До неї увійшли картини із серії what was, присвяченої сімейній пам’яті, культурному спадку та тому, як минуле змінюється у нашій свідомості. Серед представлених матеріалів був акрил на полотні.

Мистецтво Люсі Лью демонструє, що автор не зобов’язаний обмежувати себе одним матеріалом. Рисунок може поєднуватися з фотографією, полотно з текстилем, а живопис зі знайденими предметами. Важливішою за чистоту техніки іноді стає ідея, яку допомагає розкрити кожен із матеріалів.

Ентоні Гопкінс займається не тільки акторською майстерністю. Він також пише музику, грає на фортепіано, малює та створює графічні роботи. До регулярних занять живописом його свого часу підштовхнула дружина, яка побачила старі рисунки Гопкінса й запропонувала йому продовжити.

У його роботах часто з’являються яскраві абстрактні обличчя, фантастичні персонажі та композиції, побудовані на насичених кольорах. У каталозі Harte International Galleries значна частина картин Гопкінса позначена як акрил. Серед них Supernova, Malibu Carnival, First Dance та інші роботи. Також у його творчості зустрічаються рисунки й роботи на папері.

Гопкінс не приховує, що не отримав системної академічної освіти художника. Він сприймає це не як недолік, а як можливість працювати інтуїтивно. За його словами, він не будує складної концепції перед початком і дозволяє образу з’являтися безпосередньо в процесі.

Його картини нині представлені в постійному портфоліо Harte International Galleries. Актуальну велику персональну виставку 2025 або 2026 року у відкритих галерейних джерелах не анонсовано, проте художник продовжує публікувати творчі роботи та працювати з живописом.

Манера Гопкінса може надихнути тих, хто хоче спробувати експресивний акрил і не боїться яскравого кольору. На онлайн-курсі Fantasy Room «Живопис акрилом» студенти вивчають властивості фарби, колористику, роботу з пензлями, мастихіном, губкою та текстурною пастою. Програма містить 20 уроків, серед яких є пейзажі, натюрморти, реалістичні сюжети й абстракція.

Пол Маккартні цікавився рисунком ще в дитинстві, але тривалий час не сприймав себе як художника. Однією з важливих зустрічей для нього стало знайомство з американським абстрактним експресіоністом Віллемом де Кунінгом. Спостерігаючи за його роботою, Маккартні побачив, що картина не обов’язково повинна містити складне буквальне повідомлення. Вона може будуватися на композиції, кольорі та свободі руху.

Першу публічну виставку живопису Маккартні відкрив у 1999 році в німецькому Зігені. У 2002 році Walker Art Gallery у Ліверпулі представила понад 60 його картин, створених протягом приблизно двадцяти років. В експозиції також були роботи з природного дерева та фотографічні композиції.

Особливо цікавий для української аудиторії факт: у 2008 році виставка Paul McCartney Paintings проходила в київському PinchukArtCentre. Вона тривала з 15 червня до 13 липня та включала добірку живописних робіт музиканта різних років.

Точний склад фарб у коротких музейних описах його виставок зазначається не завжди. Основними напрямами залишаються живопис, рисунок, фотографія та окремі скульптурні експерименти. Роботи Маккартні тяжіють до експресивного кольору, деформованих облич і вільних композицій.

У 2025 та 2026 роках у різних музеях продовжувала подорожувати виставка Paul McCartney Photographs 1963–64: Eyes of the Storm. Важливо, що це вже не виставка живопису, а окремий фотографічний проєкт, створений на основі знімків Маккартні часів ранньої бітломанії.

Історія Пола Маккартні показує, що навіть людина з величезним досвідом в одному творчому напрямі може сумніватися, починаючи інший. Проте відсутність професійної художньої освіти не завадила йому знайти власну живописну мову.

Пірс Броснан цікавився мистецтвом ще до акторської кар’єри. У юності він працював у комерційній художній студії, а пізніше почав займатися театром. До живопису Броснан активно повернувся наприкінці 1980-х років у складний період, коли його перша дружина Кассандра Гарріс боролася з онкологічним захворюванням.

Актор розповідав, що в той час починав працювати фарбами безпосередньо руками й пальцями. Згодом малювання стало постійною частиною його життя. Броснан облаштовує тимчасове робоче місце навіть під час знімань і часто починає майбутні картини з невеликих рисунків у блокнотах.

Основним матеріалом у багатьох його роботах є акрил на полотні. Він створює портрети, пейзажі та яскраві абстрактні композиції. Крім живопису, художник працює з рисунком, шовкодруком і літографією.

У травні 2023 року в Лос-Анджелесі відбулася перша персональна виставка Броснана So Many Dreams. Вона об’єднала 50 картин, близько 100 рисунків, ескізи у сценаріях, шовкодруки та літографії. На той момент актор створив приблизно 300 художніх робіт, починаючи з 1987 року.

У 2025 році Броснан розширив свою практику за межі полотна. Разом із дизайнеркою Стефані Герінг він створив лімітовану серію порцелянових об’єктів, прикрашених його лінійними рисунками. Проєкт також отримав назву So Many Dreams.

Роботи Пірса Броснана є прикладом того, як акрил дозволяє працювати одночасно спонтанно й багатошарово. Ним можна створювати пласкі декоративні форми, прозорі переходи, щільну фактуру та насичені кольорові акценти.

Джордж Буш-молодший почав серйозно займатися живописом уже після завершення президентської кар’єри. Одним із джерел натхнення для нього стало есе Вінстона Черчилля Painting as a Pastime, присвячене малюванню як особистому захопленню.

Основним матеріалом Буша є олійна фарба. Спочатку він малював домашніх тварин, натюрморти, пейзажі та автопортрети. Згодом зосередився на портретах людей: світових лідерів, американських військових ветеранів та іммігрантів. Під час роботи він приділяє особливу увагу погляду й очам персонажа, намагаючись передати не тільки зовнішню схожість, а й власне враження від людини.

У 2014 році його портрети світових лідерів були представлені у виставці The Art of Leadership. У 2017 році вийшла книга Portraits of Courage, до якої увійшли олійні портрети американських військових ветеранів та їхні особисті історії. Пізніше з’явився проєкт Out of Many, One з портретами іммігрантів.

У травні 2025 року в George W. Bush Presidential Center у Далласі відкрилася його п’ята виставка A Shining City on the Hilltop. До неї увійшли 35 нових олійних картин із людьми та місцями, пов’язаними з президентським центром і кампусом Southern Methodist University.

Творчий шлях Джорджа Буша-молодшого нагадує, що почати працювати з фарбами можна в дорослому віці. Поступовий перехід від простих сюжетів і домашніх тварин до складних портретних серій показує, як регулярна практика розвиває впевненість і допомагає сформувати власний напрям.

Навчитися працювати з цим матеріалом із нуля можна на онлайн-курсі Fantasy Room «Живопис олією». Курс розрахований на початківців і містить 16 уроків: знайомство з фарбами, пензлями, розчинниками й полотнами, змішування кольорів, роботу з імприматурою, градієнтами, мастихіном і багатошаровим живописом. Під час практики студенти створюють пейзажі, портрети, предметні та квіткові натюрморти.

Герої цієї добірки мають різний досвід і не дотримуються єдиного художнього стилю. Джим Керрі використовує живопис як емоційне вивільнення. Джонні Депп поєднує портрет, акварель і друковані техніки. Люсі Лью працює з пам’яттю через фарбу, колаж, текстиль і знайдені предмети. Ентоні Гопкінс створює яскраві акрилові образи без попереднього детального плану.

Для Пола Маккартні живопис став простором композиційної та кольорової свободи. Пірс Броснан знайшов у ньому підтримку в складні періоди життя. Джордж Буш-молодший почав малювати в дорослому віці й поступово перейшов до великих портретних серій.

Їх об’єднує не однакова техніка, а потреба створювати щось поза межами основної професії. Малювання дає можливість спостерігати, експериментувати, працювати з кольором і висловлювати те, що не завжди можна передати словами.

Для творчості не існує правильного віку, професії або життєвого етапу. Не має значення, працюєте ви в офісі, виховуєте дітей, керуєте бізнесом, виступаєте на сцені або навіть були президентом Сполучених Штатів.

Історії героїв цієї статті показують, що малювання може з’явитися в житті людини у будь-який момент. Джордж Буш-молодший почав серйозно займатися живописом уже після завершення президентської кар’єри. Пірс Броснан повернувся до фарб у складний період життя. Ентоні Гопкінс почав регулярно малювати без академічної художньої освіти. Для Джима Керрі живопис став способом звільнитися від тривог і висловити почуття, які складно передати словами.

Жоден із них не чекав ідеального моменту, дозволу від інших або впевненості у власному таланті. Вони просто почали малювати.

Щоб стати художником, не обов’язково змінювати професію, вступати до художньої академії або присвячувати творчості весь день. Можна залишатися актором, музикантом, підприємцем, лікарем, менеджером чи політиком і водночас створювати картини. Художником стає не той, хто має певну посаду або диплом, а той, хто дозволяє собі спостерігати, експериментувати та регулярно повертатися до творчості.

Можливо, ваша перша робота не буде ідеальною. Але вона стане початком. З одного рисунка поступово з’являються навички, власний стиль і впевненість. Найважливіше не те, скільки вам років і ким ви працюєте сьогодні. Найважливіше те, чи дозволите ви собі зробити перший крок.

Адже якщо почати малювати й стати художником можна навіть після президентства у США, то почати можете і ви.